Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

На сьогодні одне з проблемних питань для багатьох роботодавців – як уберегти своїх працівників від призову на військову службу під час мобілізації, щоб забезпечити нормальне функціонування підприємства. Бронювати працівників мають право переважно великі підприємства, тому цей варіант для більшості суб’єктів господарювання не підходить. Але деякі працівники можуть отримати відстрочку від призову. Хто саме має право на таку відстрочку і що необхідно зробити, щоб її отримати, з огляду на останні законодавчі зміни, читайте в статті.

Категорії військовозобов’язаних, що мають право на відстрочку від призову

Перш за все слід розуміти, що призову під час мобілізації в особливий період підлягають лише військовозобов’язані. Отже, і відстрочку від призову передбачено саме для військовозобов’язаних.

Хто має право на відстрочку від призову під час мобілізації?

Перелік осіб, що мають право на відстрочку від призову під час мобілізації, визначено ст. 23 Закону від 21.10.1993 № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі – Закон № 3543). Наголосимо, що Законом від 11.04.2024 № 3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» було викладено в новій редакції окремі норми Закону № 3543, зокрема стосовно відстрочки, які набудуть чинності з 18.05.2024.

Так, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування (далі – ОМС), а також за підприємствами, установами і організаціями (далі – юридичні особи) в порядку, встановленому постановою КМУ від 27.01.2023 № 76 «Деякі питання реалізації положень Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» щодо бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час» (детальніше про бронювання див. у консультації «Нові правила бронювання працівників – 2023»);

2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії (далі – ВЛК) тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на строк 6–12 місяців (з наступним проходженням ВЛК);

3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

4) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснено на підставі ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу;

5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

6) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією (далі – ЛКК) закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, установленими МОЗ, але якій не встановлено інвалідність;

7) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина, яка до моменту усиновлення була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, віком до 18 років;

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії  (далі – МСЕК) чи ЛКК закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком МСЕК чи ЛКК закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

10) опікун особи, визнаної судом недієздатною;

11) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;

12) які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю III групи, установленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності в особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

13) які мають одного зі своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону повинні їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа із числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком МСЕК чи ЛКК). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення ця норма поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи. Наголосимо, що ступені споріднення визначаються згідно зі ст.1261–1263 Цивільного кодексу;

15) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби;

16) народні депутати України;

17) керівники міністерств та їхні заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

18) судді, судді Конституційного Суду, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;

19) Уповноважений Верховної Ради з прав людини;

20) Голова та інші члени Рахункової палати;

21) працівники органів військового управління, військових частин (підрозділів) Міноборони, Збройних Сил, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, апарату МВС та експерти установ експертної служби МВС;

22) дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, МЗС, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;

23) державні службовці, які готують висновки до проєктів нормативно-правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих таких актів, держслужбовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, ВРУ та КМУ;

24) інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках (наразі таких законів немає).

Також призову на військову службу під час мобілізації на особливий період не підлягають:

1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий в послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 Закону від 05.09.2017 № 2145-VIII «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

2) наукові й науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають вчене звання та/або науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно-технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

3) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідні (повнорідні, неповнорідні) брат, сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції (АТО) з числа:

• військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів військових формувань, що захищали Україну, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення;
• працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення АТО та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення АТО безпосередньо в районах та у період її проведення;
• осіб, які загинули або пропали безвісти під час участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах АТО у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів;
• осіб, які загинули або пропали безвісти під час участі в АТО, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів, і виконували завдання АТО у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;

4) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, дід, баба або рідні (повнорідні, неповнорідні) брат, сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони і стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

5) члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року).

Крім того, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку чи базову військову службу, а також військовозобов’язані із числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби в запас у зв’язку зі звільненням із полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їхньою згодою.

Наголосимо, що перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову та її оформлення здійснюється ТЦК.

Підтвердження права на відстрочку від призову

Якщо військовозобов’язаний не підлягає призову під час мобілізації на особливий період у випадках, перелічених вище, це не означає, що відстрочка надається такій особі автоматично.

Відстрочка може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших держреєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов’язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки за допомогою цього реєстру визначається КМУ (на сьогодні такого порядку нема).